Активісти зі столиці навчали Донбас робити українські культурні заходи

Чи можливо зараз на Донбасі провести український фестиваль? Громадські організації кажуть "так". Як навчали мешканців Донеччини та Луганщини проводити культурні заходи - читайте на kyiv-city.com.

5 днів, 9 спікерів та 9 команд-організаторів локальних заходів зібралися на другій академії фестивалю «З країни в Україну» 2018 році у с. Серебрянка Донецької області.

Особливістю другого етапу навчання стало те, що учасники здобували практичні навички на основі власних розроблених концепцій. Процес не припинявся всі 5 днів: комусь знадобилося більше часу, щоб розібратися з програмою фестивалю, а хтось повністю перероблював напрями у комунікаціях.

Загалом організатори вважають, що друга академія була дуже продуктивною, адже наприкінці всі дев’ять міст-учасників розробили цікаві, креативні та готові для запуску концепції.

Цього року кожна команда налічує 7 людей. Це на одну людину більше, ніж під час культурного майнінгу. Організатори зрозуміли, що команді потрібно зрости хоча б на одну людину, тому, що фестивалі стали включати більше напрямів. Цього року з’являються нові зоні: «влада та громада», «молодь та спорт», «інтелектуальні ігри», «охорона здоров’я» - це відповідь київської команди на певні потреби, які вони побачили під час спілкування з командами і під час поїздок на проекти, які робили команди під час культурного майнінгу. Ми бачили наскільки важливе питання, пов’язане з вихованням молоді.

Організатори академії розповіли, що помітили, на скільки важливо давати підліткам, дітям та дорослим альтернативу дозвілля за телевізором та гаджетами, і наскільки актуальне сьогодні питання охорони здоров’я.

Самі ж учасники розповідають, що після другого етапу вже з’явилося комплексне розуміння, як створювати заходи та як запускати всі необхідні процеси.

Проте доробка концепцій виявилася не простим викликом для деяких команд.
Справа в тому, що на Донбасі більшість міст були сформовані навколо підприємств, і за віком існування є відносно молоді.

Учасники ж, на початку намагалися звертатися до історичної та культурної спадщини, яка фактично тільки почала формуватися.